Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

День Українського Козацтва, Покрови Пресвятої Богородиці (14 жовтня) – Історія свята

День українського козацтва
Покрова Пресвятої Богородиці

Перш за все хочеться визначити про  те,  що ж таке козацтво? Насамперед козацтво є одним з чинників, що вплинув на формування українського народу і історії нашої держави. В XVII-XVIII століттях Україну називали країною козаків, а українців – козацькою нацією. Козацькі війська захищали українські землі від нападників, які постійно намагалися заволодіти територіями Київської Русі. Отже можна визначити, що козаки – це воїни-захисники.
Козаки мали свій так би мовити лицарській кодекс честі: “Захищати свою родину, свій народ і свою країну!”. Вони відмінно володіли  мечем і шаблею. Козаки мали свій стиль і зовнішність: оселедець, вуса, гоління бороди, червоний колір стягів, зброї, одягу. Мали покровительку – Присвяту Богородицю Діву Марію, тому не випадково День козацтва відзначається в Україні 14 жовтня в день християнського свята  Покрова Пресвятої Богородиці. Покрова – одне з найстаріших і улюбленіших народом свят. Для селянина це означало кінець польових робіт і початок підготовки до зими, для чумака – довгождане поверненням додому, для молоді – початок пори весіль. 

До наших часів це свято прийшло з далекої Візантії, з Х століття. Того часу  Константинополь був осаджений вражими військами, тому  всі жителі  Константинополя зібралися  у Влахернській церкві щоб молити Бога від позбавлення смерті. Одному з тих, хто молився в храмі – блаженному Андрію було ведіння .Андрій побачив Пресвяту Діву, що йде по повітрю. Поряд з нею були св. Іоанн Хреститель, св. Іоан Богослов і інші святі. Пресвята Богородиця старанно молилася  на колінах, потім встала і зняла з голови блискучій покрив, вона осіяла своїм блискучим покривом тих, що моляться. Св. Андрій, з трепетом споглядаючи чудове ведіння, запитав того, що стояв рядом –  свого учня, блаженного Єпіфанія: “Чи бачиш, брат, Царицю і Пані, що молиться про весь світ?”. Єпіфаній відповів: “Бачу, святий отче, і жахаюся”. Коли ж Божа Мати відійшла, то покрив став невидимим. Незабаром облога з міста була знята. Сказання відображає поширене у Візантії шанування одіяння (ризи) Богоматері. На Русі Влахернськє диво шанували у зв’язку із загальною ідеєю заступництва Богоматері. У православній Русі під словом “покрив” розуміли і покривало і заступництво. Саме заступництво, несе  образ Богоматері, і саме тому йому приписуються багато численні перемоги козацьких військ.
У Київській Русі церкви Покрови були одними з найраніщіх,а українське козацтво вважало Богородицю своєю покровителькою.
Після короткої історичної розповіді дітям пропоную вивчити з дітьми молитву, присвячену козаками Пресвятій Богородиці:
“Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою;
Благословенна Ти між жонами, і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти   породила Спаса душ наших.
До Твоєї ласки припадаємо, Богородице Диво, молитов наших в час журби не відкинь, але з бід визволяй нас, єдина Чистая Благословенна.
Преславна Вседиво,Мати Христа Бога, принеси нашу молитву Синові Твоєму і Богу нашому, що спас Він ради Тебе душі наші.
Усю молитву мою на Тебе покладаю, Мати Божа, збережи мене під покровом Твоїм. Амінь”.
Найкращим поясненням для малюка стосовно козацького життя є безперечно література. Дуже цікавим для дітлахів буде розповідь розповідь про те, як року 1770-го, восени, в одній важкій битві  під Очаковом   прийшла на допомогу запорожцям Пресвята Богородиця.

Йшла російсько-турецька війна, осторонь якої не могли лишатися запорожці. Частина війська на чолі з Калнишевським (останнім отаманом Запорозької Січі) вирушила під проводом московського князя Прозоровського на Очаків.
Влаштували  свій табір недалеко від фортеці, розпалили багаття і почали чекати світанку, щоб із першими сонячними променями розпочати штурм. Турки вирішили випередити. У ночі одна частина їхнього війська зайшла підземним ходом у тил, а друга на конях приготувалася до нападу біля брами фортеці. Бухнула гармата, аж сонна земля здригнулася. Турки кинулися з двох боків на козацькій табір і почали криваву битву. Стогін, крики!

Всі метушаться, кудись розбігаються… І так сталося, що в турецьке оточення потрапили  запорожці. За командою Калниша  утворили скороспіхом коло і почали відстрілюватися та відбиватися…

Ніч перетворилася на справжнісіньке пекло! Козаки набирали в шапки жарини з багаття і кидали їх у турецький гурт… Іскри!… Спалахи полум’я!.. Вогонь пішов гуляти по людях… А турки все тиснуть і тиснуть. Уже й наші  почали один за одним падати підстрелені на землю. ” Що робити? Як пробитися крізь вогняне оточення? Тут вже і ранок настав, зоря зачервоніла край неба, а бій все триває, і, здається, не буде йому кінця. А тут, як на лихо, кулі  скінчилися і порох у нашіх. Коли раптом чутно  голос кошового Калниша: “Гей, панове-молодці, у кого ще є сила та віра, моліться!” – “Боже, врятуй і помилуй!” – “Спаси і помилуй нас, Господи!” – заголосили віс разом. І тут небеса розверзлися, і козаки побачили Пресвяту Богородицю. Вона сходила до них у супроводі архангелів Михаїла і Миколи Чудотворця. Навколо Неї було нестерпне сяйво, мов сонячне світло. Ось вона зупинилась, зняла з голови покривало і розгорнула його над козаками. Їх серця сповнилися солодким відчуттям радості. Їм здавалося, вони світяться у цю мить. Поява Пресвятої Богородиці наробила жаху бусурманам, і, бачачи таке заступництво, турки кинулися тікати, і бігли аж до самого Криму.

За відвагу Запорізького Війська у цьому поході цариця Єкатерина пожалувала Калнишевському свою парсуну, обсипану коштовним камінням, та медаль із чистого золота. Багато нагород отримали й інші козаки. А січовий богомаз намалював появу Покрова Пресвятої Богородиці на іконі.

Пропоную влаштувати невеличку костюмовану  сценку з цієї розповіді. Хлопці будуть переодягнені у козацьке вбрання і будуть відображувати події битви, але це будуть
тільки ролі для хлопчаків, дівчата зможуть тільки спостерігати і сценка може здатися досить складною для дитячого сприйняття, тому пропоную запросити дорослих професійних акторів, які зможуть представити до уваги малюків яскраві картини з життя козаків.

Після закінчення вистави, дітлахи можуть розповісти про те, що вони запам’ятали
з побаченого і почутого і що сподобалося найбільш.

На знак подяки акторам, діти можуть вивчити і розповісти по стовбцю, або по рядку по черзі віршик про козаків:
Ой ти, Місяць, Місяць-брате
Ой ти, Місяць, Місяць-брате,
Козацькеє сонце,
Чи ти маєш що сказати,
Дивишся в віконце.
Може, знову, Місяченьку,
Нам в похід збиратись?
Може, знову козаченьку
За шабельку братись?
То ж світи нам добру вдачу
Степом-долиною,
Щоб козаче добре бачив,
Де гулять війною.

Ой, там в степу при дорозі
Шумлять, гудуть дрібні лози.
Ой, там молодий козак блудить,
Під ним сивий коник нудить.
Приблудився він до гаю,
До дрібненького ручаю.
І став коня напувати,
Стала зозуля кувати,
Став він зозулі питати:
“Зозуленько, моя ненько,
Скажи мені доріженьку,
Скажи мені слід-дорогу
До мого рідного роду!”
“Там, де доріженька твоя,
Питай собі солов’я,
Бо соловей рано встає,
Стежки, доріженьки знає.”
“Буде тобі козаченьку,
Аж три доріженьки вкупі:
Одна в Рим, друга в Крим,
А третя в Запорожже  –
Щасти, козаченьку, Боже!”
“Я до Риму не доїду,
А у Кримі сам буду.
Є в Запорожжі много братців,
Жвавих, красивих молодців.”
“Здоров, здоров, пане-брате,
Будем разом мандрувати,
Кукіль з пшона вибирати;
Час нам тої слави добиться,
Щоб вже рідним нажиться.”
Матеріал підготувала Вікторія Сеуканд

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet