Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

Вірші Юлії Хандожинської

Юлія Хандожинська, поетеса, письменниця

Ялинка
Я –  малесенька ялинка,
В лісі я зростаю,
Взимку я на рукавички
Білий сніг збираю.
Білий сніг, пухнасті крихти
Мене зігрівають,
Від морозу і від вітру
Сніжком затуляють.

Дарунки Миколая
Хоч і клопотів багато,
Але я не запізнюсь,
До малечі на санчатах
Швидко,швидко доберусь.

Під подушечку гарненькі
Я гостинці покладу,
І тихесенько – тихенько,
Щоб ніхто не чув, піду.

ЗИМОВА ПОДОРОЖ
Сніг летів, мов із відра,
Бо прийшла його пора.
Де росли малі ялинки –
Повиростали хатинки.
А кущі, що нахилились,
Кожухами біло вкрились.
Де дуби спали старі –
Сидять шапки хутряні.
Йшов цим лісом дід Мороз
І собі подумав: “Ось,
Хто красу таку створив,
В кого так багато сил,
В кого одягу багато,
Щоб усе це прикрашати!”
Сніг почув усе, крадеться
І до діда вже тягнеться,
Притрусив його кожух
Знизу аж до самих вух.
І пита: “Куди прямуєш?
А чи добре мене чуєш,
А чи бачиш, як літаю,
Чи тобі не заважаю?”
Дід Мороз лиш посміхнувся
Зупинився, повернувся:
“Це твої такі дари –
Сніжно–білі килими.
Ти мені не заважаєш,
Дуже гарно засіваєш,
Та нема мені часу
Розмовляти досхочу.
Поспішаю до звірят,
Всіх зі святом привітать,
Поспішаю, прощавай!”
“Я з тобою, зачекай!”
“Коли твоя така ласка,
То пішли разом, будь ласка,
Закекалися звірята –
Без дарунків нема свята!”
Дід Мороз іде вперед
Сніг викручує намет.
Ліс – мов казка біла-біла,
Що із тундри прилетіла.
Хто це? Хто? Залупотіла
І на дерево присіла
Потім швидко на лужок
Простелила кожушок.
Витанцьовує гопак
І туди, і сяк, і так!
І на місці не сидиться,
Завива і веселиться.
Дивувались дід і сніг:
“Хто ти, що летиш до ніг?
Не сидиш, а метушишся.
Вже присядь і покажися!”
“Ха-ха-ха, ви не впізнали!
Завірюха – мене звали!
Звали так усі роки
Сніг я сію залюбки!
А куди це ви зібрались?
Так усі налаштувались!”
“Ми на свято поспішаєм,
Часу мало, не встигаєм!”
“Можна я піду із вами?
Сніг засію долинами,
Покружляю, посміюся,
І до вас всіх повернуся!”
Втрьох швиденько поспішають,
Хтось іти їм заважає,
Не пускає, дме, сопе,
Свище голосно,гуде!
Хто це в лісі походжає,
Сніг із дерева скидає,
Хилить гілля на боки,
І згортає у жмутки?
Всі одразу здивувались,
Між собою оглядались:
Хто це свище без зупину
Віє холодом у спину?
“Не лякайтеся мене!
Вітер дужий я, що дме!
В лісі часто я буваю,
Кожне дерево впізнаю!
Кожен кущ і кожну гілку!
З ними свищу у сопілку!
Поспішайте, я – за вами
З новорічними піснями!”
Вже багато їх зібралось,
Кожне чимось вихвалялось.
Непомітили в долині,
Як в пухнастій кожушині
Йшла навшпиньочках зима –
Біла, сніжна, чарівна!
До ялинки йшла, ступала,
Всіх звіряток привітала.
А де дід Мороз? Немає?
Що він в лісі ще блукає?
Погукаємо, звірята!
Дід Мороз! Скоріш на свято!
Ми тебе вже зачекались,
На морозі настрибались!
Тож гостинно йди до нас,
Новий рік стрічати час!   автор  Юлія Хандожинська

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet