Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

“Ведмедик” та “Дощ” – нові вірші від Юлії Хандожинської

Юлія Хандожинська, поетеса, письменниця

Надруковано з дозволу автора Юлії Хандожинської, авторські права захищені

Ведмедик 

Сів ведмедик на пеньочку
Заліз лапкою у бочку,
Там медок густий зібрався
І від бджілок заховався.
Аж тут бджілки налетіли,
Дзик- ведмедя й полетіли.
Ведмідь чухає за вухом,
Може, в мене щось зі слухом?
Чи з очима щось не так,
Вже і мед гіркий на смак.
Засміялася  ворона:
-В  тебе гості  були вдома,
А ти навіть їх не бачив,
-Кар-кар– кар,-ворона скаче,-
В тебе в лобі сидить жало,
А тобі все меду мало.
Ведмідь встав, перекотився
І на бджілок  розгнівився,
А ворона: – не годиться,
Треба з друзями ділиться,
Ти – комусь, тобі дадуть,
Тільки так друзі  живуть.

Дощ
Дощ  веселий став співати,
Усім краплі роздавати,
Впав на тин потім – на  хату,
На собаку пелехату.
А  собака: – гав,-сваритись,-
Що, неможна зупинитись?
В мене шуба пелехата
Довго буде висихати.
Що мені тепер робити?
В гості сонечко просити,
Щоб пригріло під обід,
Висушило все, як слід.
Дощ веселий посміхнувся:
– Ну, нарешті, ти проснувся,
А то – спиш, як носоріг,
Геть не миєш своїх ніг.
Будеш ти, тепер чистенький,
Як копійочка, новенький.
А я з хмаркою полину,
Дощ сипну на тополину.
автор     Юлія Хандожинська

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet