Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

Неслухняна білочка – Авторські казки (Софія Лупанова)

Казки українських авторівЖила собі старенька білка і було в неї три дочки. Старші дві – Ліля і Катя – працьовиті були, вже навіть навчилися собі їжу добувати. Та от молодша, Еля, тільки те й робила, що гралася у дворі. Ось уже і літо минуло, осінь прийшла. А молодша білочка ще й їжі собі добути не може.
Розхвилювалася тоді старенька мати та й пішла до мудрої сови поради просити. А дочкам своїм сказала:” Доки я не повернусь, нікому двері не відкривайте і самі з дому не йдіть!” Попрощавшись з дочками, білка пішла до сови.
Еля сиділа коло вікна і милувалася красивим кольоровим листям і прекрасними барвами дерев. Та ось білочка не втрималась і вистрибнула, мов вітер, на вулицю. Вона стрибала по купах листя, насолоджуючись красою ліса. Втомившись, Еля зрозуміла, що так захопилася, що заблукала. Дівчинка сіла на пеньок і заплакала. “Ой, хто це посмів на мене сісти?”- закричав розлючений пеньок. Еля швидко встала, і злякано відповіла:”Це я, білочка.” “Чого ж ти плачеш?” – вже ласкавіше спитав той. “А що мені робити? Я заблукала і дуже хочу їсти!”. Пеньок здивовано запитав:”А ти що не можеш знайти собі їжі?”
Соромно стало білочці, а пень сказав:” Ти не плач, а краще піди он до того дерева. Вранці мені розказували, що там є багато горіхів.” Подякувавши, білочка побігла до того місця, що їй показав пеньок, і досхочу наїлася там горіхів. Аж раптом почула з дупла того дерева, коло якого збирала горіхи, чийсь плач. І зрозуміла, що це її дупло, а плаче її мама, яка розхвилювалася через Елю. Білочка пообіцяла мамі, що завжди її слухатиме, але та відповіла, що тепер пишається своєю дочкою.

Автор: Софія Лупанова

Поділитися в соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet