Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

Казка Про Лисичку-Сестричку – Українська народна казка

Жив дід та баба, та була у них онучка, та жили вони край села. Та й унадилась до них лисичка-сестричка брати кури. Брала вона кури, брала качки, забрала й гуси. Не має вже чого брати.
– Давайте, – каже, – онучку.
Баба плаче, шкода онучки. Приходить дід:
– Чого ти, бабо плачеш?
– Та як же мені не плакати: приходила лисичка-сестричка: “Давайте, – каже, – онучку.”
– Не плач, бабо, є у нас Сірко та Білко, то ми їй їх оддамо.
Приходить лисичка-сестричка, а дід і каже:
– Не оддамо ми тобі онучку! Єсть у нас Сірко та Білко, то ми тобі їх оддамо.
– Давайте!
Дід укинув Сірка та Білка у мішок та й каже:
– Я тобі піднесу до вітряка!
– Та й піднеси.
Коли дід доніс до вітряка він каже:
– Бери, лисичко-сестричко!
А лисичка каже:
– Пускай, дідусю, я їх і так зловлю!
Як вискочили вони з мішка, як потурились за лисичкою-сестричкою. Біжить лисичка-сестричка, не встигає ногами перебирати. Ускочила в нору та й питає:
– Ніженьки-голубоньки, що ви думали як тікали?
– А ми тікали та думали, щоб Сірко та Білко лиску не нагнав.
– Ну, то я вам золоті черевики куплю! А ви, вушка, що думали як тікали?
– А ми так і слухали, щоб Сірко та Білко лиску не нагнав.
– Ну, я так вам золоті сережки куплю!
– А ти, хвостисче-помелишче, що думав?
– А я так і плутався між ногами, щоб Сірко та Білко лиску догнав.
Розсердилась лисичка-сестричка та тиць хвоста з нори. А Сірко та Білко витягли лисичку, та принесли додому. Дід обідрав бабі на комір, а з хвоста помело зробив.

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet