Контакти

levkoland@gmail.com
Чекаємо на ваші листи :)

Сторінки

Їжак та заєць – Українська народна казка

Був собi їжак.
Якось вийшов вiн раненько з своєї домiвки подивитися на бiлий свiт.
Вийшов та й каже сам до себе:
– А пiду лишень у поле – подивлюся, як там моя морква та буряки.
Та й пiшов.
Iде собi та пiсеньку мугикає.
Коли виходить iз-за куща заєць. Тодi саме вiн у полi оглядав свою капусту, чи велика виросла.
– О, – каже їжак, – хто прудкий, то вже й на нивi!
– А ти, – заєць йому, – все кривуляєш, криволапку! I батько твiй криволапко, i дiд криволапко був. Такий увесь твiй рiд, i ти такий!
Їжак дивом здивувався, що на своє добре слово дiстав таку нечемну одмову, що й батька його, й дiда лихим словом пом’янули.
От вiн i каже:
– Ти, – каже, мене береш на смiх? А хочеш зi мною наввипередки? Побачимо, хто кого прежине!
Заєць як зарегоче:
– Ти? Наввипередки? Зi мною?
А їжак спокiйно:
– А так, iз тобою.
– Ну, добре, – засмiявся заєць. – Давай бiгти.
– Нi, – каже їжак,- ще нi.
Я пiду додому, скажу жiнцi, нехай знає, куди я пiшов.
А заєць i тому радий, бо вiн був голодний, то подумав собi : “I це менi добре: попоїм капусти – краще бiгтиму”.
Та й пiшли кожен до своєї хати.
Приходить їжак додому та каже до жiнки:
– Знаєш, жiнко, який менi клопiт?
– Який, чоловiче?
– Мушу iз зайцем бiгти наввипередки.
Та й розказує все, як було.
– То це ти берешся перегнати зайця? – аж зойкнула їжачиха.
– Мовчи, жiнко, – каже їжак, – якось буде. Збирайся лиш ходи зi мною.
Iдуть вони, а їжак i вчить жiнку:
– Як прийдемо на ниву, то ти станеш з цього краю в борознi та стiй собi.
Як добiжить заєць до тебе, то ти скажеш “Я вже тут!” А прибiжить вiн на той край до мене, то там я йому гукну: “А я вже тут!”
– Добре! – каже їжачиха.
Приходить їжак до зайця на той кiнець ниви та й каже до нього:
– Ну, я вже готовий!
– То бiжiмо!
От став заєць в одну борозну, їжак у другу:
– Раз, два, три!
Побiгли.
Заєць помчав на той кiнець ниви, а їжак пробiг два кроки та й спинився.
Прибiгає заєць в кiнець ниви, а там їжачиха:
– Я вже тут!
– Ей, – каже заєць, – а то що таке? Ану бiжiмо ще раз!
Побiг заєць. Прибiгає в кiнець ниви, а їжак пiдвiвся на двох лапках та й гукає:
– Ого-го! А я вже давно тут чекаю!
– Ти дивися! Ану бiжiм ще раз!
Прибiгає на другий край, а їжак знову вже там (а то ж була, ви знаєте, їжачиха!). Побiг ще раз – а там їжак:
– А я вже тут!
Знов кинувся заєць бiгти.
Так бiгав вiн дев’яносто дев’ять разiв, а за сотим разом упав посеред ниви – пiдвестись не може, так набiгався-натомився, сердешний.
– Нiколи не треба смiятися з слабшого, – сказав їжак та й пiшов iз їжачихою додому.

Поділитися в соц. мережах

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Написати коментар

Пошук по сайту

LiveInternet