дитячий сайт ЛЕВКО /// казки народів світу

Жили собi чоловiк та жiнка, i так вони любили одне одного, що й не сказати. Його звали Шан, i вiн був дурнуватий. Її звали Марiжуана. I мали цi чоловiк та жiнка осла.

Якось Шан пiшов з ослом у лiс по дрова i знайшов мiшок срiбних монет. Вiн нав'ючив мiшок на осла i повернувся додому. Вдома розповiв жiнцi, що знайшов мiшок iз срiбними песо, але жiнка вiдповiла, що це не срiбло, а непотрiб. А вiн:

- Та нi, це грошi. А жiнка на те:

- Мовчи i нiкому не кажи, бо вони нам дуже потрiбнi.

Трохи згодом Шан узяв осла i знову пiшов у лiс. А назустрiч йому чоловiк, питає, чи не знаходив мiшка iз срiбними монетами. А Шан:

- Та знайшов, але Марiжуана сказала, що вони нам дуже потрiбнi.

Чоловiк пiшов до Шанової жiнки i став вимагати, щоб вона вiддала йому мiшок iз срiблом. Марiжуана вiдповiла, що знати нiчого не знає. Тодi чоловiк звернувся до суду.

От у день суду Марiжуана встала раненько, насмажила шкварок i розсипала їх на городi. Потiм покликала Шана:

- Шане, вставай i йди по траву для осла! Шан устав i пiшов. Побачив на городi шкварки i став збирати їх. А жiнцi сказав:

- Марiжуано, цiєї ночi впали з неба гарячi шкварки.

- Дурненький! Як можуть падати з неба гарячi шкварки?

- Так, так, ось у мене в зубах застряло м'ясо.

- Послухай, пiди краще по траву для осла!

Поки Шан ходив, Марiжуана поклала газету перед ослом, i осел почав ревти.

Побачив це Шан та й каже:

- Марiжуано, осел читає газету i каже а, е, i, о, у!

От на судi i суддя питає, чи не знаходив Шан мiшка з грошима. А Шан:

- Та знайшов, але Марiжуана сказала, що вони нам дуже потрiбнi.

Тодi суддя звелiв Марiжуанi, щоб та вiддала грошi. А вона:

- Ви не зважайте на його слова, бо вiн також запевняв, що цiєї ночi з неба впали гарячi шкварки.

- Авжеж,- пiдтвердив Шан.- Вони й досi стирчать у мене в зубах. Марiжуана знову:

- А ще ти казав, що вранцi осел читав газету.

- Так, так, вiн навiть казав а, е, i, о, у! Ось таким чином Марiжуана виграла справу, бо нiхто не повiрив Шановi.